Виникнення селища пов’язане з початком будівництва у 1900 р. залізниці Київ-Ковель. Населений пункт названий на честь начальника Південно-Західної залізниці Клавдія Семеновича Немішаєва, що посприяв виділенню на 39-й версті залізничної гілки земельних ділянок для працівників залізниці. До цього територія селища була володінням графів Воронцових-Дашкових.
У 1908 році на роз’їзді «39-а верста» було побудовано вокзал. На станції було обладнано відповідну сигналізацію, телефон, телеграф, семафори. Вже у 1917 р. в селищі було 64 двори, близько 320-ти жителів, в т.ч. 37 службовців, 44 робітники, 5 вдів залізничників, 1 торговець, 2 лікаря, 2 вчителя, 2 артиста та священик.
Схематичний план селища 1900-1917 рр. (збільшується по кліку).
У період Другої Світової війни на території населеного пункту діяли підпільні партизанські організації.
1950 року Немішаєве отримало статус селища міського типу.
Площа Немішаєва – 484,6 га, всієї території селищної ради – 584,6 га. Тут нараховується 1200 дворів, проживає близько 9 тисяч чоловік.
У селищі є 30 вулиць протяжністю 32 км, з них 30 км – з твердим покриттям. Площа 80-ти багатоповерхівок становить 89 тис. кв.м. Серед населення 1990 чоловік молоді до 17-ти років, 1575 пенсіонерів. Кількість працездатного населення – 2,5 тис. чоловік, інвалідів ВВВ – 20, учасників бойових дій – 28, інвалідів всіх груп ВВВ – 150, учасників війни – 220 чоловік.
Читайте також: Євгеній Водолазкін про Немішаєве
Головами селищної ради в різні роки були:
