ТОП-5 цікавих місць Немішаєвого

Ми так звикаємо до того, що нас оточує, що коли до нас приїжджають в гості і запитують, що цікавого подивитися, ми ніяковіємо і обмежуємося посиденьками вдома чи кафе. Але показати і розказати є що.

Зараз, коли обмежений виїзд за кордон, українці все частіше придивляються до України, виявляється, у нас є цікаві і красиві місця. Так само і в нашому селищі є що показати, а головне розповісти. Бо хто знає історію – у того є майбутнє.

Пропонуємо ТОП-5 цікавих місць Немішаєвого, які можна показати гостям:

  1. Залізнична станція (вул. Залізнична).

Місце, звідки усе почалося. У 1900 р. через територію теперішнього селища почали прокладати залізницю Київ-Ковель. Тут була 39-а верста залізничної гілки – відповідний пам’ятник-бетонний стовп можете побачити неподалік входу до приміщення станції. У 1908 році тут збудували вокзал з телефоном, телеграфом і семафорами, а це було дуже круто. Стара будівля вокзалу станції була зруйнована під час війни.

Населений пункт назвали на честь начальника Південно-Західної залізниці Клавдія Семеновича Немішаєва. Саме він посприяв виділенню тут земельних ділянок для працівників залізниці. Також на його честь названо і Клавдієве.

Цікавий факт: відомий крилатий вираз «Кадри вирішують все» належить не Сталіну, а саме Немішаєву.

У 2019 році у рамках спільного проєкту з волонтерською програмою «Будуємо Україну Разом» (БУР) на стіні біля залізничної станції активісти створили мурал, на якому зображена назва селища, його герб, один з символів – маєток Остен-Сакен (про нього буде далі) та електричка, як символ руху і початку у нашому випадку.

  1. Пам’ятник картоплі (вул. Чкалова, 22)

Є в Україні пам’ятник галушкам, салу і свині. А в Немішаєвому є єдиний в Україні пам’ятник картоплі. Його автор – вінницький скульптор Микола Крижанівський – увіковічив у міді сорт Скарбниця.

На пам’ятнику викарбовано слова: Картопля – найкращий скарб людей тутешніх, надія поколінь прийдешніх.

Цікавий факт: якщо уважно роздивитися пам’ятник картоплі, то можна побачити там ще й колорадського жука – куди ж без нього. А якщо сфотографуватися біля нього – то цього року у вас вродить картопля.

Пам’ятник картоплі споруджений біля єдиного в Україні Інституту картоплярства Української Академії Аграрних Наук, заснованого у 1911, тобто невдовзі після заснування самого селища. Тут вивели десятки сортів картоплі, зокрема, і фіолетовий сорт «Солоха».

  1. Руїни маєтку Остен-Сакен (вул. Біохімічна)

Історія палацу починається з часів, коли цими землями володів граф Карл Сакен. Разом з маєтком роду Сакенів належали села Мироцьке, Микуличі, Пилиповичі, Бабинці, Пороскотень. Землю ділили й продавали. Нею володів граф Воронцов-Дашков, а згодом багатий селянин Андрій Мойсейович Кулик.

Графський палац був дуже красивим – майстерно викладений цеглою і з баштою на правому куті. Палац стояв посеред липового парку, а поруч був сад з рідкісними сортами фруктових дерев. Біля парку протікала річка Орлянка, яка колись була судноплавною. На протилежному березі Орлянки знаходилась скляна теплиця і ставок, де ловили в’юнів.

У радянські часи в графському палаці зробили клуб Немішаївського біохімзаводу. Одного разу вночі заводський клуб охопила пожежа: згоріли старовинні меблі і уся будівля, залишилися стіни. Після пожежі маєток не відбудовувався, з часом його розібрали на цеглу. Довгий час руїни належали церкві Московського патріархату, а з 2018 року палац повернули громаді селища.

Цікавий факт: на руїнах виходять дуже красиві інстаграмні фото.

У 2016 році на території садиби Остен-Сакенів вперше провели Фестиваль театрів поза сценою Osten-Sacken Off-Stage Festival. Театральний фестиваль проходив усі попередні роки. 2020 став винятком через карантин.

  1. Парк Шевченка (вул.Садова)

Відновлений у 2017 році. Тихе місце, де можна посидіти в затінку. Ми звикли сприймати Шевченка як даність – є усюди і пам’ятник, і вулиця, але по-справжньому ще так його і не зрозуміли. Усе попереду – було б бажання.

Цікавий факт: 50 років тому на цьому місці молодь влаштовувала танцювальні вечори просто неба. Називали це «Бомбеєм».

Знайома бабуся згадує, що в своє 18-річчя, а це у 1957 році, на місці, де зараз парк Шевченка, почала збиратися молодь. Спочатку вони танцювали під баян, згодом під магнітофон. Цікаво було б побачити фото з того часу і почути більше від очевидців. А може б і повторити колись!

У наші дні кілька років тому місцева молодь також почала організовувати оупенейри (open air), тобто вечірки просто неба, на які останній рік зібралося близько тисячі людей.

  1. Артпростір над яром (вул. Б.Хмельницького)

У 2019 році в Немішаєвому перебував волонтерський проект БУР, яке по всій Україні створює громадські простори для того, щоб об’єднати місцевих за допомогою місця і спільної ідеї. Простір відкритий, там будь-хто може провести свій захід або просто посидіти з друзями.

Цікавий факт: поряд внизу протікає річка Топірець. На картах XIX ст. позначена як Орлянка.

Вікіпедія пише, що Топірець бере початок на околиці села Діброва, проходить околицею Микулич, тече між Немішаєвим та Мироцьким і там впадає у великий ставок, що є місцем злиття річок Топірець та Рокач. Активісти хочуть розчистити річку, яка зараз є невеликим потічком в яру, але для цього потрібен час і багато грошей.

Це мій ТОП-5 місць у Немішаєвому, про які я розповім своїм друзям, коли вони приїдуть до мене в гості. У вас, безперечно, можуть бути свої доповнення і уточнення.

Просто варто пам’ятати – неймовірне поруч. Треба захотіти його побачити.

Авторка: Євгенія Ковалевська