Святий Миколай завітав до будинку-інтернату для пристарілих!

24 грудня, так як і планувалося, відбулося свято для Бородянського будинку-інтернату для пристарілих.
Емоції різні. Дуже різні. Після такого заходу більше ціную своє життя і більше радості від того, що маю. Ціную свободу, можливість вибору, друзів і рідних.

В будинку-інтернаті живуть різні люди. Більша частина чоловіки, але є і жінки. Є просто старенькі, які там “доживають” в прямому значенні цього слова, є хворі люди, в яких ніколи не було сім’ї, це люди, які уявлення не мають, що таке мати власний будинок, їсти на обід те, що хочеться, а не те що видадуть, гуляти, ходити в кіно, театр чи ресторан, ходити до когось на день народження чи копати сім’єю картоплю… Багато людей мають інвалідність з дитинства.

Більшість адекватних, здорових – і купа питань – чому цей спокійний добрий дідусь тут???

Маленькі кімнатки. У когось дуже затишні, і, правда, як домашні – навіть в деяких людей коти живуть, телевізор, стіл із скатертиною, а на столі фото сім’ї… В деяких людей просто ліжко і дуже скромні покої…
Не дивлячись на те, що про цей заклад ходять різні чутки, ніби-то персонал краде в підопічних все, що в хвіртку пролізе, склалося враження, що ставляться до жителів добре, дбайливо, говорять до них ласкаво і з повагою. Знову таки, правду ніхто не знає.

Концерт чекали. Наші співаки публіку не просто вразили: гуморески слухали уважно, в слова пісень вслухалися, деякі люди підтанцьовували.
І сумно і весело. У мене особисто склалося враження, що подібні заходи там велика рідкість. Хлопці хапали за руки і просили: “Приїдьте до нас ще! Приїдьте до нас на Різдво!” Публіка була вдячною!

Територія і умови загалом хороші, чисто, гарно, затишно.
Але деякі люди лежали в куртках і в кімнаті було не тепло. Солодощі, які ми привезли, деякі люди брали спокійно, деякі дуже соромилися, але багато людей одразу запитували: “що можна з’їсти?” – ті, хто погано бачить. Бабуся або дідусь жадібно їли, пробували обережно, ніби давно такого не їли… Звичайно, ми розуміємо, що в раціон харчування хворих не входять солодощі, але все ж – великий контраст із нашим життям.

Завідуючої і заступника не було – ніби-то вихідний. Але навіть телефонного дзвінка з банальним “Дякую” не було. Дивно. Багато запитань.

Хочу відзначити людей, які підтримали захід матеріально і виступили помічниками Святого Миколая:
Політична партія “Укроп”
Ясінська Тетяна Миколаївна
Пастернак Ірина Володимирівна
Єрко Тетяна Іванівна
Мазепа Наталія
Чеботарьова Олена Вікторівна
Сичинська Тетяна Анатоліївна
Щербатова Лариса Миколаївна
Нельга Павло Олександрович
Чечко Ірина Олександрівна
Пазюка Антоніна Петрівна
Соломаха Анна Вадимівна
Гайдук Ольга Володимирівна
Кулаковський Олексій Сергійович
Сироватко Юлія Миколаївна
Батова Вікторія Вікторівна
Лук”янова Аліна Ігорівна
Ігнатенко Олена Валеріївна
Марценюк Тетяна Володимирівна
Денисенко Світлана Олександрівна
Дацій Ольга Вікторівна
Аршинська Вікторія Леонідівна
Лозунова Маргарита Русєва
Южда Олена Вікторівна
Лисенко Євген Анатолійович
Радостєв Андрій Володимирович
Бабин Микола Борисович
Оксана (Бородянка)( знаю лише ім’я )
Литвин Альона Олегівна
Хоменко Олена Костянтинівна
Васьковська Анна Олександрівна
Лєщенко Олена Станіславівна
Прокопенко Юлія
Литвиненко Олександр Андрійович
Шевченко Андрій Миколайович
І ще люди, які не підписалися.

ЛЮДИ БУЛИ ВАМ ВДЯЧНІ!!!!!

А ми в свою чергу висловлюємо подяку Байлик Аліні Олегівні – головному організатору цього свята!

Аліна Олегівна уже котрий рік поспіль за покликом серця займається проведенням подібних благодійних свят.

Немішаєве може пишатися тим, що в нашому прекрасному селищі живуть такі прекрасні люди з величезним добрим серцем!