Податкова інформує

Найбільшими поповнювачами державного бюджету Київщинистали платники податків Бучанського району

За повідомленням начальника ГУ ДПС у Київській області Олени Виноградової, з початку 2021 року до зведеного бюджету платники податків при столичного регіону  забезпечили надходження на суму більше як 16 млрд гривень. У порівнянні з минулорічними показниками, надходження збільшилися майже на 3 мільярди гривень, що у відсотковому співвідношенні складає 21%.

До державного бюджету за вказаний період надійшло майже 8 млрд грн з темпом приросту у 21% порівняно із показниками минулого року. Фактично додатково скарбниця отримала більше 1,3 млрд гривень.

Найбільшими поповнювачами державного бюджету стали платники Бучанського району – 2,2 млрд гривень, Броварського – 1,3 млрд гривень, Білоцерківського – 1,2 млрд грн.

У розрізі основних платежів  у січні–червні 2021 року платники податку на додану вартість забезпечили сплату 4 млрд грн, що на 538 млн грн більше ніж минулоріч, а динаміка приросту склала 15%.

Зі своїх доходів платники Київщини сплатили 1,9 млрд грн. податку на доходи фізичних осіб, збільшивши надходження на 23% або 350 млн гривень. 

На 40% збільшили сплату податку на прибуток підприємства та організації Київщини. Цього річ до державної казни надійшло 1.2 млрд грн., що на 356 млн грн. більше за показник відповідного періоду минулого року.  Також платниками податків Київщини забезпечено надходження 522,3 млн грн. військового збору, що на 20% або  88 млн гривень більше аніж в аналогічному періоде 2020 року.

Самостійно задекларовані до сплати в бюджет податкові зобов’язання необхідно сплатити до 01 серпня

Головне управління ДПС у Київській області нагадує громадянам, які подали податкові декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік та задекларували до сплати в бюджет податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, що відповідно до норм Податкового кодексу, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Подання Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО

Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що відповідно до п.16 ст.3 Закону України від 06.07.1995  №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів/послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

– реєстратора розрахункових операцій (РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац 1 п.16 ст.3 Закону №265);

– програмного РРО (далі – ПРРО) – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника ПРРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац 2 п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей ПРРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа СГ зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікаційнаправити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону №265 не передбачено відповідальності до СГ у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

За непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

Платники рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:

– деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

– деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

– деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;

– другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

– побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

– використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів дорівнює календарному кварталу.

Податкова декларація з рентної плати та додаток з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів подаються платником рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, до контролюючого органу за місцезнаходженням лісової ділянки.

Відповідальність за продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю – част.20 ст. 15 Закону України №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481). № 481).

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, куріння тютюнових виробів, використання електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання  (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби –част.9 ст.15 прим.3 Закону №481.

До СГ застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 у розмірі 6800 грн.

Відповідно до част.3 ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, зокрема, торгівля алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною 1чи 3 ст. 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Отже, до СГ (крім закладів ресторанного господарства) за продаж алкогольних напоїв у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень.

Крім того, відповідно до част.3 ст. 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадову особу суб’єкта господарювання.

 

До місцевих бюджетів платники Київщини спрямували 8,7 млрд грн

Одним із важливих джерел доходів бюджетів органів місцевого самоврядування є місцеві податки і збори. У січні – червні 2021 року до місцевих бюджетів від платників податків надійшло 8,7 млрд гривень. Про це повідомила начальник ГУ ДПС у Київській області Олена Виноградова. Вона зазначила, що порівняно з відповідним показником минулого року, показник зріс на 21% або півтора мільярди гривень.

Найбільше коштів для розвитку місцевих громад внесено платниками податків Бучанського району – 2 млрд грн, Білоцерківського – 1,3 млрд грн та Броварського – 1,2 млрд грн.

У розрізі основних платежів наразі до місцевих скарбниць сплачено 5,7 млрд грн податку на доходи. Темп приросту при цьому склав 23%, тобто додатково надійшло більше 1 млрд грн.

Платники податку на землю за півроку спрямували 743,3 млн грн, додатково наповнивши скарбниці на 66 млн грн у порівнянні з минулочінимпоказником.

Також платниками пристоличного регіону внесено 288,7 млн грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. При цьому збільшено темпи зростання на 39%, що у грошовому вираженні дорівнює 81 млн гривень. 

5,6 млн гривень сплатили власники елітних автомобілів у рахунок транспортного податку. При цьому, юридичні особи поповнили місцеву казну на 3,1 млн грн, фізичні – 2,5 млн гривень.

Майже на 19% або на 207 млн гривень збільшились надходження зі сплати єдиного податку: піврічний внесок від малого та середнього бізнесу наразі дорівнює 1,3 млрд гривень.

Збільшились надходження також зі сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами на 26%, а сума, що надійшла до бюджетів складає майже 300 мільйонів гривень.